Згідно з вченням Церкви, спасеться і потрапляє в Рай той, хто знаходиться в стані Божественної благодаті. Однак це не означає, що в Рай потрапляють миттєво: шлях до нього лежить через Чистилище. Чистилище - це не покарання, а милість. Як свідчить Катехизм Католицької Церкви, «ті, хто помирають в благодаті і мирі Божому, але не є зовсім очищеними, хоча їм і забезпечене вічне спасіння, після смерті зазнають очищення для того, щоб отримати святість, необхідну для вступу в радість небесну».
Церковне Передання, посилаючись на деякі тексти Біблії, говорить про очищення вогнем: «Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Мт. 12, 31-32). Виходячи з цього судження, ми можемо зрозуміти, що деякі гріхи можуть бути відпущені в цьому житті, а деякі - в прийдешньому. Апостол Павло говорить, що «кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду;а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але так, наче крізь вогонь.» (1 Кор. 3, 13-15).
Хоча догма про Чистилище була прийнята Католицькою Церквою тільки в XV столітті, і на Заході, і на Сході Церква завжди вірила, що душі тих, що покаялися не до кінця або померли в недосконалості, після смерті повинні пройти очищення, і тому їх підтримують заупокійними молитвами.
Хоча догма про Чистилище була прийнята Католицькою Церквою тільки в XV столітті, і на Заході, і на Сході Церква завжди вірила, що душі тих, що покаялися не до кінця або померли в недосконалості, після смерті повинні пройти очищення, і тому їх підтримують заупокійними молитвами.
Немає коментарів:
Дописати коментар