Шукати в цьому блозі

неділя, 29 листопада 2015 р.



    ПАПА Франциск: ДАР СВЯТОГО ДУХА ДАНИЙ НАМ, ЩОБ НИМ ДІЛИТИСЯ


«Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі», – цими Христовими словами із першого розділу книги Діянь Апостолів Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він у суботу, 28 листопада 2015 р., очолив у санктуарії Мучеників Уганди в містечку Намуґонго, що у східноафриканській країні Уганді.
«Від апостольських часів аж до наших днів постало багато свідків, що звіщали Ісуса та об’являли силу Святого Духа. Сьогодні ми із вдячністю спогадуємо жертву Мучеників Уганди, свідчення любові до Христа та до Церкви яких, очевидно, дійшло до "кінців землі". Спогадуємо також й англіканських мучеників, смерть за Ісуса яких дає свідчення екуменізму крові. Усі ці свідки плекали дар Святого Духа в особистому житті і вільно засвідчили свою віру в Ісуса Христа, навіть ціною життя, і багато з них у дуже юному віці», – сказав проповідник.
Далі Вселенський Архиєрей наголосив, що також і ми отримали дар Святого Духа, щоб стати Божими синами та дочками і щоб дати свідчення про Ісуса Христа, дбаючи про те, щоб про Нього довідалось і Його любили якомога більше людей в усіх куточках землі. Відроджуючись у Таїнстві Хрещення, ми отримали Святого Духа, а в Таїнстві Миропомазання отримали силу свідчити про Господа Бога. Кожного дня ми покликані поглиблювати присутність Святого Духа у нашому житті і оживляти дар Його Божественної любові, щоб, у свою чергу, бути джерелом мудрості та сили для інших.
«Дар Святого Духа є даром, даним для того, щоб ним ділитися», – наголосив Папа, додаючи, що він єднає нас одних з одними як вірних і живих членів містичного Христового Тіла, яким є Церква. Ми не отримуємо дар Святого Духа виключно для себе особисто, але для того, щоб взаємно зростати у вірі, надії та любові. А пригадавши про святих Джозефа Мказа та Чарльза Луанґа, він зазначив, що після того, як були втаємничені іншими у християнську віру, вони забажали, у свою чергу, поділитись отриманим даром з ближніми, проповідуючи Ісуса Христа у небезпечні часи. Їхня віра стала свідченням, тому сьогодні вони винесені на престоли для почитання як приклад для нас і заохота для багатьох людей у світі. Вони і сьогодні продовжують звіщати Господа Ісуса і силу Хреста.
Якщо і ми, подібно до святих мучеників, щоденно оживлятимемо дар Святого Духа, Який живе у нас, то станемо такими учнями місіонерами, якими нас хоче бачити Христос. Така відкритість на інших розпочинається у сім’ї, де через любов батьків, через догляд за похилими віком родичами та хворими, через дбання про сиріт, вдів та бідних дитина вчиться відчувати Божу любов та милосердя. Святіший Отець зазначив, що свідчення мучеників вчить нас, що приємності, які нам пропонує світ, земна влада і слава, не дають тривалих радості та миру. Натомість, вірність Богові, життєва чесність та чеснотливість і щире дбання про добро інших ведуть нас до того миру, якого не може дати світ.
«Дорогі брати та сестри, – мовив на закінчення Вселенський Архиєрей, – ось який спадок ви отримали від Мучеників Уганди: життя позначене силою Святого Духа; життя, що свідчать також і сьогодні про перетворюючу силу Євангелія Ісуса Христа. Цей спадок неможливо засвоїти лише принагідним спогадом чи зберігаючи його в музеї, немов дорогоцінність. Ми по-справжньому його почитаємо, як і спадок усіх святих, радше тоді, коли несемо їхнє свідчення Христа у свої доми і до наших ближніх, у місця праці та у громадянське суспільство», – наголосив Папа, закликаючи Мучеників Уганди та Пресвяту Богородицю заступатись за усіма нами перед Господом та щоб Святий Дух розпалив у нас вогонь Божественної любові.
10 КРАЩИХ ВИСЛОВІВ ІВАНА ПАВЛА II

  1. «Віра і розум, як два крила людського духу, що підносять до істини».
  2. «Не впадайте у відчай. Ми люди Пасхи , що взивають Алілуя».
  3. «Не бійтеся. Не вдовольняйтесь  посередністю. Заляжте на дно і закиньте на полов свій невід».
  4. «Я благаю вас! Ніколи,  ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся».
  5. «Найгірша в'язниця - бути закритим серцем».
  6. «Згідно з Законом, слід розглядати людину як об'єкт любові,а не як об'єкт для використання».
  7. «Як функціонує сім'я, так функціонує народ і так функціонує весь світ, у якому ми живемо».
  8. «Повага до людської гідності кожної жінки - є обов'язком кожного чоловіка».
  9. «Якщо Він просить у вас велику частку, так це тому, що Він знає, що ви можете  багато дати».
  10. «Любов між чоловіком і жінкою є неможливою без жертв і самозречення»
Джерело: www.catholic-media.org

субота, 28 листопада 2015 р.





ПАПА ЗАКЛИКАВ МОЛОДЬ УГАНДИ БУТИ ЛЮДЬМИ НАДІЇ



«Будьте людьми справжньої надії!» – закликав Папа Франциск угандійську молодь, заохочуючи юнаків і дівчат в хвилини страху та сумнівів застановлятися над тим, що в цьому випадку зробили би угандійські мученики.
У суботу, 28 листопада 2015 р., на території колишнього аеропорту поблизу Кампали, столиці Уганди, зібралося кількасот тисяч молодих людей з усієї країни. Між ними були група глухонімих, діти вулиці та молоді африканські біженці, які знайшли притулок на гостинній угандійській землі. Юнак і дівчина поділися свідченнями про те, в яких умовах живе місцева молодь та про труднощі, з якими доводиться боротися.
Еммануїл розповів про долю дітей-солдатів. Його, разом з 40 товаришами, бойовики захопили в полон у малій семінарії. Через п’ять місяців, протягом яких він зазнавав катувань і голоду, перебуваючи в постійній небезпеці смерті, йому вдалося втекти… Однак, це вдалося небагатьом з-поміж 20-ти тисяч дітей-солдатів в Уганді.
Вінні Намсумба, у свою чергу, розповіла про те, що означає жити з ВІЛ-інфекцією, з якою вона народилася, та без батьків, які померли, коли їй було лише 7 років… Вона наголосила, що хворі на СНІД потребують не жалості, але конкретної допомоги й рішучих дій для подолання епідемії, які включають відповідальність. Кроком у цьому напрямку є вірність Ісусові, наслідком якої є життя в чистоті та подружній вірності.
У контексті вислуханих свідчень Папа наголосив на тому, що покладаючи надію на Христа, можна перемінити своє життя навіть тоді, коли воно зазнало такого болючого досвіду, як викрадення та смерть шкільних друзів, побачена на власні очі. Святіший Отець запитував юнаків і дівчат, чи вони впевнені у тому, що Ісус насправді здатний перемінити будь-яке зло в нашому житті на добро, ненависть – у любов, війну – на мир. Він заохотив ніколи не забувати про велике зобов’язання, яке випливає з крові мучеників, що тече у їхніх жилах, та закликав до витривалої молитви.
Після зустрічі з молоддю Папа від’їхав до «Дому милосердя» в Налуколонґо на околицях Кампали, який провадять Сестри Згромадження Милосердного Самарянина. Під час відвідин він привітався з черницями, які провадять цей осідок та всіма тими, хто здійснює харитативне служіння в Уганді та прибув на цю зустріч, подякувавши їм за служіння Христові в особах потребуючих.
Наступним моментом програми була зустріч з єпископатом країни, що відбувається в архиєпископській резиденції, звідки Святіший Отець від’їде до катедрального собору, де відбудеться зустріч з духовенством, чернецтвом та семінаристами, яка завершить насичений другий день Апостольських відвідин Уганди.









У БОГОПОСВЯЧЕНОМУ ЖИТТІ НЕМАЄ МІСЦЯ ДЛЯ ВЛАДИ ТА БАГАТСТВА - ПАПА ФРАНЦИСК ДО ДУХОВЕНСТВА Й БОГОПОСВЯЧЕНИХ ОСІБ КЕНІЇ

До богопосвяченого життя та священства не входиться інакшим, як тільки через Христа, це Він є брамою і Він нас вибирає. Якщо хто входить не через двері, а через вікно, не через Христа, не задля Христа, то йому треба порадити служити Богові в іншому місці. На цьому наголосив Папа Франциск під час зустрічі з духовенством, ченцями, черницями та семінаристами Кенії, що відбулась у четвер 26 листопада 2015 року в Найробі.
Вранці того дня Святіший Отець очолив урочисту Святу Месу, після якої у недалекому католицькому коледжі “St Mary’s School”  відбулась радісна зустріч з духовенством, чернецтвом і семінаристами Кенії. Вона була проведена на великому спортивному полі коледжу, зібравши понад 8000 богопосвячених осіб.
Згаданий коледж є власністю архидієцезії Найробі. Він був заснований ірландськими місіонерами із Згромадження Святого Духа, а тепер його провадять сестри-феліціянки.
Папа Франциск відмовився від заздалегідь приготованого слова та експромтом говорив рідною іспанською мовою, а його слова були наживо перекладені на англійську. Він поділився своїми роздумами про наслідування Христа, закликаючи до довіри до Бога, який покликав кожного і кожну в той день, коли на нас поглянув, тобто у день хрищення, кажучи: «Якщо хочеш, йди за Мною».
Святіший Отець підкреслив, що Церква не є якоюсь фірмою чи неурядовою організацією, але містерією погляду Ісуса, Який дивиться на кожного й запрошує: «Прийди».
Життя католицької Церкви в Кенії розгортається в майже 1000 парафій та понад 6000 інших душпастирських осередків. Духовну опіку вірним надають 2744 священики, яким допомагають 5500 черниць та майже 800 ченців. У Кенії трудиться понад 500 місіонерів-мирян, а у сфері євангелізації заанґажовані  майже 12000 катехитів-мирян. У Малих семінаріях навчається 4000 юнаків, а Вищих семінаріях – майже 1500 семінаристів.

Джерело: